За щоденними клопотами ми часто не помічаємо, що поряд з нами живуть люди, які обділені такими звичайними для нас речами, як слух, зір, рух, мова. І коли все ж на мить ми зупиняємося у нашому життєвому водовороті, то починаємо розуміти, що ми щасливі, і тоді хочеться нам поділитися своїм щастям із іншими людьми, які поряд з нами, людьми з обмеженими фізичними можливостями.  Нехай це буде просто усмішка, добре слово, невелика дріб'язкова послуга. Саме в цю мить ми розуміємо: ми - люди. Такі різні, не схожі один на одного, але єдині в одному бажанні - бути щасливими.

З грудня весь світ відзначає Міжнародний день інваліда. У цей день вся увага суспільства прикута до людей з обмеженими фізичними можливостями. Всі: від керівників держави і до звичайних громадян - прислухаються до проблем інвалідів, їх потреб, сприяють у вирішенні болючих питань. Бо саме від нас усіх залежить, як будуть жити ці люди інші 364 дні.

У 1992 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів. Мета, заради якої цей день був проголошений, - це дотримання прав людини й участь інвалідів у житті суспільства. Проведення Міжнародного дня інвалідів спрямовано на привернення уваги до проблем івалідів, захист їх гідності, прав та благополуччя, на переваги, які отримує суспільство від участі інвалідів в політичному, соціальному, економічному і культурному житті.